слати

I шлю, шлеш; мин. ч. слав, сла́ла, сла́ло; наказ. сп. шли; недок., перех.

1) Відсилати, направляти кого-небудь кудись з певною метою, з певним дорученням. Слати сватів.

2) Відправляти що-небудь поштою або через посильного для передачі комусь; посилати. || перен. Виявляючи своє ставлення до кого-небудь, звертати до нього мову, усмішку і т. ін.

••

Сла́ти приві́т (віта́ння, поклі́н, покло́ни, поздоро́влення і т. ін.) кому — вітати кого-небудь (звичайно у листі) або передавати вітання.

Сла́ти прокльо́ни (прокля́ття) кому, чому — проклинати кого-, що-небудь.

Неха́й (хай) Бог (Госпо́дь) шле що заст. — уживається при побажанні добра, здоров'я і т. ін.

3) Направляти, скеровувати що-небудь у певному напрямку, до когось, чогось. || Спрямовувати на щось, кудись (проміння, світло, погляд і т. ін.).

II стелю́, сте́леш, недок.

Те саме, що стелити.